- дрібняк
- —————————————————————————————дрібня́кіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
срібняк — а/, ч. Срібний карбованець. || Срібна монета взагалі. || Дрібна розмінна монета зі сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. •• Три/дцять срібнякі/в ; Іу/дині (Ю/дині) срібняки/ ціна зради (за біблійною легендою Іуда, зрадивши … Український тлумачний словник
погрібняківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
погрібняк — а/, ч. Те саме, що погрібник … Український тлумачний словник
дрібняк — [др ібн’а/к] н ака/, м. (на) н аку/, мн. н аки/, н ак і/ў … Орфоепічний словник української мови
срібняк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
осібняк — няка, ч. Пр. Особняк; будинок побудований окремо для однієї сім ї … Словник лемківскої говірки
Погребняковка (Двуречанский район) — Село Погребняковка укр. Погрібняківка Страна УкраинаУкраина … Википедия
сребреник — а, ч., заст. Срібняк … Український тлумачний словник
срібляк — а/, ч., заст. Срібняк … Український тлумачний словник
срібляник — а, ч. 1) іст. Те саме, що срібник 1). 2) Те саме, що срібняк. 3) фольк. Уживається як постійна прикладка до сл. дука … Український тлумачний словник